Українська абетка. Вчити літери. Літера Ж

Абетка-малятко. Літера Ж

Українська абетка, літера Ж

Вивчаэмо літеру - Ж

Попередня літера в алфавіті - літера є

Наступна літера в абетці - літера з

Віршів: 7 | Вірш: 1

Жук з журавликом дружили,
Жабеня жука дражнило.
Жук до жаби: — Жу-жу-жу!
Журавлеві розкажу.

Автор Олексій Кононенко

Жайвороненята не журяться,
лиш від сонечка жмуряться.
Понад жовтими хлібами
виглядають тата й маму:
«Принесуть нам смакоти,
приголублять, заколишуть...
Тепле сонечко, проте
мама й тато ще тепліші!»

Автор Іван Андрусяк

Жабка каже журавлю:
“Будем дружно жити.
Гратись в піжмурки люблю,
Заховайся в жито”.
Жук летів: “Жу-жу, жу-жу!
Крильця я побережу.
В жмурки хочу також гратись,
Побіжу жу-жу ховатись”.

Автор Жанна ВОВК-ЧЕРЕМУШ

Журиться журавлик дуже —
Жодна жабка з ним не дружить.
Журавлику, не журися,
Біля жабок не барися.
Глянь, уже журавленята
Можуть над лужком кружляти.

Автор Леся Вознюк

— Жу-жу-жу,
Жу-жу-жу,
Свою нірку
Стережу,—
Каже жук.
І стереже.
Він і сам —
Як буква Же,

Автор Варвара ГРИНЬКО

Жабенята жартували
З величезного жука.
Жук образився на жабок -
І прожогом зі ставка.

Автор Даринка Гордійко

Жабеня жувало жуйку
І зустріло раптом Жучку.
Жучка каже жабеняті:
- Хочу жуйку пожувати.

Автор Віктор Дзюба